Напередодні Дня боротьби з замовними роботами, який у 2021 році припадає на 20 жовтня, ми розпочали відкритий діалог з академічною спільнотою на тему того, яким має бути коректний переклад терміну «contract cheating». Зібрані нами пропозиції показали, що найбільш простим для розуміння і водночас таким, що передає суть поняття, буде термін «замовні роботи». Саме цього терміну ми дотримувались у перекладі цієї статті, яку написала Вероніка Краснічан спеціально для проєкту Academic IQ .

Вероніка Краснічан – докторантка кафедри права та соціальних наук факультету бізнесу та економіки Університету імені Менделя (м. Брно, Чехія). Вероніка є передовою фахівчинею з питань замовних робіт у Чеській Республіці, а також членкинею Європейської мережі академічної доброчесності. У 2017 році Вероніка захистила магістерську роботу на тему: «Аналіз ринку замовних робіт у Чехії», за яку отримала нагороду Декана, а своє докторське дослідження вона присвятила питанням бізнес-етики. Вероніка є однією з основних дослідниць у Global Essay Mills Survey («Світове дослідження компаній, що пишуть на замовлення»), а також у International Contract Cheating Project («Міжнародний проєкт з дослідження замовних робіт»). Вероніка мала змогу поділитися досвідом участі у цих проєктах на засіданні Пан-Європейської платформи з питань етики, прозорості та чесності в галузі освіти (ETINED) Ради Європи у 2018 році.

Вам коли-небудь доводилось перевіряти, чи достатньо знань у вашого лікаря аби оперувати вас? Можливо, ви коли-небудь перевіряли, чи архітектор, який спроєктував ваш будинок, знав, що він робить?

Зазвичай, нам достатньо поглянути чи особа має певний професійний досвід або університетський диплом. Для нас часто це є гарантією того, що ця людина мусила скласти багато іспитів та довести, що вона має знання.

А якби я сказала вам, що існує певний вид шахрайства, який може допомогти цим людям отримати певний науковий ступінь, не здобувши важливих знань? І ні, я не маю на увазі  використання шпаргалок, купівлю диплому чи плагіат (копіювання чужого тексту). Я маю на увазі замовні роботи!

Замовні роботи – це тип обману, коли особа замовляє написання будь-якої письмової роботи  (це може бути есе чи випускна дипломна робота) у когось іншого, а потім видає цю роботу як власну. Ця робота є оригінальною, розробленою спеціально для замовника. На відміну від плагіату, який ми можемо виявити за допомогою програмного забезпечення, цей вид академічного шахрайства неможливо виявити за допомогою систем.

Якщо студент/ка хоче замовити написання есе або курсової, у нього чи неї є кілька варіантів. Можна попросити про це когось зі своїх знайомих або однокурсників, знайти виконавця в Інтернеті або звернутися до компанії, яка надає такі послуги. Так, є офіційні компанії, які готують на замовлення есе, поточні навчальні письмові роботи, а також дипломні. Знайти в Інтернеті ці компанії досить просто. На перший погляд, вони виглядають зовсім невинними. Вони пропонують “допомогу” – лише матеріали. І ці матеріали мають служити студенту, щоб полегшити йому написання потрібної роботи.

Але давайте будемо чесними одне з одним. Ніяких матеріалів немає. Це закінчена робота. Вам залишається лише поставити свій підпис і здати її. Ось чому ці компанії, окрім теми роботи, просять надати інші вимоги: міжрядковий інтервал, стиль  шрифту, тип цитування та стать, від імені якої вони мають написати всю роботу.

Звичайно, студент/ка буде платити за виконання цієї роботи. Ціни змінюються залежно від складності замовлення, а також від кількості часу, наданого автору на підготовку тексту. Компанії можуть надіслати есе протягом кількох годин або наступного дня. Дипломну роботу зазвичай можна отримати протягом тижня, але потрібно пам’ятати, що за це доведеться доплачувати навіть удвічі більше.

Чудово звучить? Проста і невинна афера. Тож тепер трохи реальності: ці компанії працюють на основі взаємної анонімності. Виконавець (автор роботи) не знає замовника і навпаки. Це може здатися перевагою, але тут є певна небезпека. По-перше, якщо ви не знаєте, хто виконує для вас роботу, у вас немає гарантій щодо професійного досвіду цієї особи. Ніколи не знаєш, чи це не якийсь молодший студент, який просто хоче заробити гроші і не має того досвіду, який мав би мати. Часто трапляється, що замовна робота не досягає очікуваного рівня якості.

Інша проблема – сама анонімність. Навіть автори визнають, що зазвичай для них не є проблемою дізнатися, для кого вони написали текст. Тим більше, якщо згодом студенти подадуть куплену роботу без змін. Автори також можуть ховати у тексті свої позначки, завдяки чому вони завжди знають і можуть довести, що це робота  їхнього авторства. І це підводить нас до останньої, найбільш фундаментальної проблеми – шантажу.

Як тільки студент/ка ризикне замовити роботу, він або вона не можуть бути впевнені, що про це просто забудуть. Варто лише стати політиком, високопосадовцем, спортсменом чи іншою відомою особою, і небезпека шантажу тільки зростає.

Ця проблема існує у всьому світі. Вона є скрізь, у кожному університеті, і не важливо, чи приватний він, чи державний. Просто повірте, цього не уникне ніхто. Проте замовчування, ігнорування, приховування явища замовних робіт несе ще більше ризиків. Той факт, що замовні роботи є незаконними у Новій Зеландії, Австралії та сімнадцяти  штатах США, додає цій проблемі серйозності.

Дослідження замовних робіт показують цікаві цифри. Як ви гадаєте, скільки студентів визнають, що вони замовили роботу? Це 5,78% опитаних студентів в Австралії[i], 7% у США[ii], 5,4% у Швеції[iii], 8% у Чехії[iv] та 7,9% в Ірані[v]. Цифри відносно високі, особливо в порівнянні з тим, скільки відсотків випадків виявлено. У всьому світі це становить менше 1% досліджень GEMS (Global Essay Mills Survey), і навіть ті, хто були викриті, рідко отримували за це якесь покарання[vi].

Вам може бути цікаво, чому студентство так робить? Глобально, навіть тут відповіді не дуже відрізняються. Найчастіше це відбувається через брак часу (дуже багато завдань, які необхідно здати в однаковий термін), лінь,   відсутність мотивації виконувати завдання або його незрозумілість.

Замовні роботи – це серйозна проблема, яка виникає у вищій освіті, але подолати її можливо. Цю проблему потрібно вирішувати належним чином та вживати заходів для мінімізації цього типу шахрайства. Найдієвіші підходи для боротьби – навчання студентів щодо наслідків, а викладачів та керівництва – щодо профілактики. Ці заходи також можуть супроводжуватися введенням штрафів та коригуванням політик університету з метою конкретизації проблеми. Важливу роль також відіграють стосунки між вчителями та студентами та взаємна академічна чесність.

Нарешті, зараз на стадії розробки знаходиться нове програмне забезпечення, яке за допомогою криміналістичної лінгвістики вивчає стиль письма та його розвиток у процесі навчання. Ці системи можуть попередити викладачів, якщо певні  роботи за стилем письма відрізняються від попередніх.

Боротьба з замовними роботами – це довгий шлях, але вартий зусиль. В основному для того, щоб наукові ступені отримували лише ті, хто сам їх заслужив і підтвердив  свої знання. Тоді не доведеться турбуватися про лікаря, який піклується про вас, або про архітектора, який проєктує ваш будинок.

 

 

Матеріал для проєкту підготувала Вероніка Краснічан – докторантка кафедри права та соціальних наук факультету бізнесу та економіки Університету імені Менделя (м. Брно, Чехія), передова фахівчиня з питань замовних робіт у Чеській Республіці, а також членкиня Європейської мережі академічної доброчесності. 

Переклад статті підготоувала асистентка проєкту “Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти” Анастасія Сидорук

 

Список використаних джерел:

[i] Bretag, T., Harper, R., Burton, M., Ellis, C., Newton, P., Rozenberg, P., … & van Haeringen, K. (2019). Contract cheating: a survey of Australian university students. Studies in Higher Education44(11), 1837-1856.

[ii] McCabe, E., D. (2005) Cheating among college and university students: A North American

perspective. International Journal for Educational Integrity 1(1). https://www.researchgate.net/publication/228654731_Cheating_among_college_and_university_students_A_North_American_perspective

[iii] Králíková, V., Foltýnek, T., & Vajdíková, R. (2019). Global Essay Mills Survey: Is Student Cheating Related to the National Economy?. Ethical perspectives26(1), 91-118.

[iv] Foltýnek, T., & Králíková, V. (2018). Analysis of the contract cheating market in Czechia. International Journal for Educational Integrity14(1), 1-15.

[v] Zafarghandi, A. M., Khoshroo, F., & Barkat, B. (2012). An investigation of Iranian EFL Masters students’ perceptions of plagiarism. International Journal for Educational Integrity8(2), 69 – 85.

[vi] GEMS research. http://www.academicintegrity.eu/wp/GEMS/